наркота Козловка Кокаин VHQ

Пиздец, бро! Сешим с моими приятелями на природе, трыкаемся как есть, когда вдруг залетает один братишка и говорит: "Вжухнул закладку, пацаны. Сидит в голове, как опий!" Вот блядь, ни секунды не думаю, сразу же говорю: "Давай, не бодяженный, я с тобой!" Ну а что делать? Экзамен на носу, а я не готов даже пасть разотворить. Забиваю на все, беру риски, тупо бросаюсь идти в универ. Все для мира шутка! На всякий случай засовываю пару демиков в карман, чтобы хоть немного прийти в себя, если вдруг пойдет по пизде. Купил я кока и пошел, как большой, себе на экзамен. Ну а что, когда ты вдыхаешь эту отраву, словно галлюциногены, то даже сложный тест кажется проще. Вхожу в аудиторию, все на меня смотрят, как на приезжего из другой галактики. Ну и похуй, сел и начал колоться. Экзамен проходит так, что я даже сам себе не верю. Вопросы кажутся простыми, словно школьный диктант. Я отвечаю уверенно, словно дает пизды пидорасу на улице. Пиздец, я жжот! Думаю, я заборол эту хуйню, готов по-настоящему жить. Время подошло к концу, преподаватель берет мою работу и говорит: "Отличная работа, парень! Ты аж пятерку заслуживаешь!" Я не верю своим ушам. Это же нереально, я думал, что закончил универ с нулем. Но слава богу, теперь я свободен от этой хуйни. Валюсь себе домой и устрою себе хороший отпиздень. Но глупо было думать, что все так просто. Они пришли, как тень, незаметно. Застану я себя в нетрезвом состоянии, сидя на кухонной плите и пытающегося приготовить себе что-то еду. Я даже не помню, как сюда попал. Ну и похуй, главное, что эта блядская хуйня снова забрала меня с собой в темные глубины. Сборщики закладок пришли в мою жизнь, как спасатели в океане. Врачи, которые должны вытащить меня из ямы, в которую я сам попал. Пощады нет, либо демики, либо смерть. Жизнь наркомана, это жопа, какая-то дьявольская шутка. Сначала кайф, потом боль и мука. Я даже не помню, как я попал в это дерьмо. Иногда кажется, что мне надо было сразу свалить отсюда, уехать куда-нибудь подальше. Но блядь, я же сам виноват. И вот снова я здесь, среди полуразвалившейся коммуны наркоманов, с кривыми иглами и неотстрелянными венами.

Тут каждый думает только о себе и своей дозе, а все остальное - хуйня!

Здесь нет места ни для друзей, ни для любви, только для отравы и смерти. Но я все же верю, что можно выбраться из этой задницы. Может быть, когда-нибудь все наладится, и я снова стану тем парнем, который улыбается и живет жизнью, а не колется и ждет своей смерти. Так что, если кто-то из тебя, братишка, слышит меня, то смотри свои шаги. Не попадайся на эти гадости. Лучше потерпеть даже самый сложный экзамен, чем потеряться в мире закладок и отравы. Умей принимать решения и заботиться о себе. Ведь жизнь дает нам шанс, только один раз.

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!